Книги 251 - 260 (всього знайдено 2507)
Абхазькі народні казки
Казки "Козеня, ягня і теля", "Ведмідь і лисиця", "Злагода", "Суддя та донька бідняка", "Жадібний мулла", "Мутикуватий і шилом рибу зловить", "Боягуз", "Відплата жорстокому Нахарбею", "Кмітлива невістка". З абхазької переклав Євген Іщенко.
abhazki_kazky_100714.djvu (3,4 MB)
Читати "Абхазькі народні казки"
Вихорові подарунки
Жили собі дід та баба. Жили вони бідно-біднісінько, нічого в них не було, тільки й був кіш жита. От одного разу дід і питає:
— Бабуню, що нам робити з цим житом?
— Іди до млина, змели там жито — хліба напечемо, — каже баба...
Казки
Непереливки довелося юнакові, коли він вирушив у далекі мандри. Попав він у рабство до мерзенного плюгавця, і той заходився з нього збиткуватися. Замучився юнак і вже не знав, що діяти. Аж тут зглянулися над ним добрі ворожбити — Об'їдайло, Обпивайло, Морозило — і прийшли на поміч. Як вони визволили юнака з біди, розповідає «Казка про Білого Арапа». Цю казку, а також інші, вміщені в цій книжці, написав класик молдавської та румунської літератури Іон Крянге. Переклад Івана Кушнірика.
Казка
— Ось,— сказав Іванко, кладучи на стіл зошита, давай писати казку.
— Давай,— сказала Оленка, сідаючи на стілець.
Іванко взяв олівця і написав:
«Жив собі король...»
Чарівні ягоди
В якомусь царстві, у якомусь государстві жив-був цар з царицею, і росла у них донька-красуня. Батько з матір'ю коло неї всією душею впадали і пильнували царівну дужче за око.
От якось прийшов у те місто чужоземний корабель. Збіглися люди на пристань. Хазяїн корабля, торговий гість, став показувати різні чудеса й дивинки, яких ніхто до того не бачив. Пробігла чутка про заморського купця по місту. Дійшла та чутка й до терема царівни. Закортіло царівні хоч одним оком глянути на заморські дива...
Буслів дарунок
Був у бідної вдови син, звали його Міса тобто одинак. Коли Міса підріс, найнявся він пасти буйволів, до сусіди багатія. Восени одержав Міса за свою роботу три бенголи і віддав їх матері. Мати й каже:
— Візьми бенгол та купи на базарі міру рису.
Пішов Міса на базар. Іде він дорогою, аж бачить...
Страшні гості
Жив собі хлопчик Гульк. Так називали його батьки, бо він до того швидко й тихенько вмів зникати з очей, що годі було його й шукати. Це був, мабуть, найспритніший малюк у світі. Часом шукають його, шукають, а він гулькне кудись — і нема. Мати, було, аж хрипне, його кличучи, а він, наче нічого не сталося, — гульк! — з-під стола вилазить. Ось через те всі й звали його Гульком.
Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував
Жили собі два генерали і через те, що обидва були легковажні, то досить скоро, за щучим велінням, за моїм хотінням, опинилися на безлюдному острові...
Хлопчик Ірл Лам
Жив колись у Кореї хлопчик на ім'я Ірл Лам. Батьки його померли, і він найнявся до поміщика Лі. Ірл Лам пас корови, носив воду, рубав дрова і товк рис. За це поміщик Лі тільки годував його...