Віршики "Лічилка", "Зозуля", "Казочка про сонце", "Дзвоники", "Липень", "Суниці" та інші.
Море... Про нього тільки і мріє Юрко. І мама дістає йому путівку до піонерського табору на морському узбережжі. Але якою ціною! Є над чим замислитись хлопцеві, перш ніж знайде він вірне рішення.
Про життя хлоп'ят і дівчаток, про їх мрії та турботи, про дружбу розповідається в цій книжці.
СЛОВО ДО МОГО ЧИТАЧА
Ти бачиш на небі білу смугу над телевізійною антеною, білу смугу, що її накреслив реактивний літак? «Ну то й що?»—запитаєш ти. Справді, що ж тут дивного — біла смуга на небі й телевізійна антена. Нічому тут дивуватись, немає на що звертати увагу, таке буває щодня.
Але це — чудо. Зрозумій — це справжнісіньке чудо, тільки ми звикли до нього. Ми вже звикли навіть до того, що людина літає у космос, ми звикли до думки, що скоро буде ще й не таке. Ого! Ми з тобою віримо, що незабаром на наших телеекранах побачимо, як людина виходить з зоре-льота і ступає на далеку планету.
А колись була Вітчизняна війна. Дуже давно, тебе ще й на світі не було. Але й зовсім недавно, бо час, друже мій, для кожного плине по-різному. Тому для тебе Вітчизняна війна — то дуже давно, а для мене — не дуже. А хлоп'ята та дівчатка з цієї книжки — вони були твої ровесники, тоді, невдовзі після Вітчизняної війни, коли тебе не було ще на світі. Тільки жили вони значно бідніше за тебе, й білий слід від реактивного літака над телевізійною антеною їм не доводилось бачити. І телевізора теж. Вершиною їхньої мрії був простенький фотоапарат «Любитель», який «мабуть, сотню коштує» (на теперішні гроші — десятку). І ще тоді точилася війна в Кореї. Зараз теж вона точиться в різних місцях нашої землі, а треба, щоб її не було і щоб ні в тебе, ні в твоїх товаришів на війні не вбивали батьків, як убили у Василька й Наталочки — дітей з цієї книжки.
Оце і все, що я хотіла тобі сказати. Бо мої герої — такі, як і ти, тільки жили вони — по-твоєму, дуже давно, а по-моєму, недавно.
Читати "Юрко їде до табору"
yurko_yide_do_taboru_250613.djvu (7 MB)
Вірші про тварин у заповіднику "Асканія-Нова".
Це —„ Перлина степова",
Звуть його так люди,
Це — Асканія-Нова
Перед вами буде.
Підбірка віршиків для малюків: "У кузні", "Парасолька", "Шанго", "Талочка-скакалочка" та інші.
Багато випробувань та неймовірних пригод випало на долю групи радянських лікарів в пустельних районах Ірану, куди вони були направлені для боротьби з тифом.
Про чесність і правдивість, про доброзичливість і працелюбність, про любов до природи розповідається в оповіданнях збірки, і це надає їй великого виховного значення.
Читати "Знахідка на скелях"
znahidka_na_skelyah_160613.djvu (2,2 МВ)
Ця книжка — про юну спортсменку-дев'ятикласницю та її друзів, чесних і мужніх, чуйних і вимогливих. Вони уміють по-справжньому дружити, болюче переживають невдачі і перемагають, оволодіваючи спортивною майстерністю. І про тренерів, чиї невтомна праця і досвід допомогли юній спортсменці піднятися на вищу сходинку п'єдесталу пошани, стати «царівною» — чемпіонкою країни з спортивної гімнастики.
Читати "Царівни ходять босоніж"
tsarivny_hodyat_bosonizh_160613.djvu (7 МВ)
Риболовля... Далеке, тьмяне багаття в синій луговій сутіні; веселкові дощі над рожевими плесами озер; туманні росяні світання, коли народжується новий, повний чудес день. Це - риболовля. Мандрівки «джмелиними луками» в пошуках вимріяного краю неполоханої риби; безсонні ночі над вудками, закинутими в темну глибінь лящової ями; лункі удари серця у відповідь на ледь чутний брязкіт дзвіночка — клює! Це — риболовля. Ця книжка — про риболовлю. Підліток-школяр Вітька, дід Кляксочка з села Нові Петрівці, дядько Яків, швець з київської околиці... Вони дуже різні, герої оповідань. Але всі вони — з «великого племені рибалок», їх об'єднує палка любов до рідного краю, до рідної природи. І добре буде, якщо вони зуміють передати хоч частинку своєї любові юному читачеві цієї книжки.
Любить малий Романко мандрувати. І з татом, і сам, і в мріях. Особливо коли тато розповідає щось цікаве. Багато незвичайного стрічається йому під час цих мандрівок. Дід Мороз, у якого тепла, мов у тата, рука, одуд, що гарно грає у чарівну дуду, кіт Верхолаз, який застрибнув аж на хмарину... І поступово перед Романком відкривається великий і розмаїтий ясний світ.
Читанка © 2009
Дизайн Fish,
програмування Dobrovolsky