Книги 221 - 230 (всього знайдено 2467)
Куклухай
Росло у полі дерево, було у дереві дупло, у дуплі— гніздо, а в гнізді троє пташенят та їхня маги — Куклухай...
Городок в табакерці
Татусь поставив на стіл табакерку.
— Іди-но сюди, Михасю, подивись, — сказав він.
Михась був слухняний хлопчик; відразу ж залишив іграшки й підійшов до татуся. Вже ж і було на що подивитись! Яка чудова табакерка! Барвиста, з черепахи. А що тільки на кришці! Брами, башточки, будиночок, один, другий, третій, четвертий, — і полічити не можна, і всі маленькі-маленькі, і всі золоті; а дерева також золоті, а листочки на них срібні; а з-за дерев сходить сонечко, і від нього рожеве проміння розходиться по всьому небу.
— Що це за городок? — спитав Михась...
Вісім синім ненька згодувала
Вісім синів ненька згодувала
і всім синам щастя-долю дала:
Один пішов у поле орати,
Другий пішов воли поганяти.
Третій пішов на тік молотити,
А четвертий —солому носити.
П'ятий пішов стоги стогувати,
Шостий пішов у ліс дров рубати.
Сьомий пішов стежиноньку мести,
Восьмий пішов стару неньку вести.
— Постелімо постільку біленьку
Та й покладем свою любу неньку.
Гензель і Гретель
На краю великого дрімучого лісу жив бідний дроворуб із своєю дружиною і двома дітками; хлопчика звали Гензель, а дівчинку— Гретель. Мати в них нерідна була. Жив дроворуб впроголодь, а коли ще настала в країні велика дорожнеча, то не міг для сім'ї заробити навіть на злиденний шматок хліба...
Переклад з німецької Є. Кротевича та С.Головківської.
Жовтий лелека
Кажуть, що жив собі колись у Китаї бідний студент. Звали його Мі. Жив він у таких злиднях, що навіть за чашку чаю йому нічим було заплатити. Мі, напевне, помер би з голоду, якби не хазяїн одної чайної. Жаліючи бідняка, він давав їсти й пити студентові Мі безплатно...
Щедринець
Віршики "Рушник", "Сонечко", "Щедринець "Чередничка", "Вінок", "Просила я синичку" та інші.
Пригоди Жолудя у Країні Вад
Вітаутас Петкявічюс — відомий литовський письменник, автор цікавих книжок для дітей і для дорослих. В цій повісті-казці розповідається про зарозумілого Жолудя, який, ледве навчившись читати й писати, занудьгував дома і вирушив у мандри. Чорногуз заніс Жолудя до Країни Вад, там він зазнав багато лиха й прикрощів, але й навчився шанувати дружбу, науку, чесність, сміливість.
Повість удостоєна республіканської премії.
Переклад з литовської Раїси Григорової.
prygody_zholudya_190514.djvu (11,2 МВ)
Читати "Жолудь в Країні Вад"
Козина хатка
Cталося це в давні-давні часи. Жив на світі бідняк. Не була у ньоге ні рідниих, ні друзів, ні своєї домівки, ні латки землі. Надокучило йому на інших працювати,голодувати. От-задумав він nіти по світу щастя шукати...
Білосніжка
Казка про принцесу-вигнаницю та сімох гномів. Переклад з німецької Віктора Лазні.
Олівець
Прошу ніяким світом не думати, що це я розповідаю видумку або що напис на заголовку цеї повістки — яка-небудь метафора. Ні, діло справді йде про олівець, і то не цілий, а кусник, от так, візьмімо, три цалі (коло 4 сантиметрів) завдовжки...