Це розповідь про юних зв'язкових Василька та Зузічку, які на Закарпатті допомагали, партизанам у боротьбі проти фашистських загарбників.
Виріс на Пенькові зарозумілий Опеньок. Все йому здається, що Пеньок сонце заступає. Нацькував Опеньок на нього сокиру, але й сам голови позбувся. Бо ріс же він на Пеньковому корені.
А от м'яка Гумка сама на себе нарікала, нібито вона чужу роботу псує. Та виявилось, що її праця теж корисна.
Інші байки, що ввійшли до цієї книжки, також застерігають читача від необачних вчинків і поспішних висновків.
Нова пригодницька повість «Смерть в океані» Леоніда Тендюка, колишнього матроса «Витязя», розповідає про злочин мілітаристів на віддалених архіпелагах, про те, як жертвами випробування термоядерної зброї на Бікіні та інших атолах Мікронезії стали ні в чому не винні остров'яни і ті, хто, перебуваючи в плаванні, потрапив під радіоактивний попіл.
«Тихоокеанські оповіді» — про нелегку долю наших земляків українців, на далеких меридіанах.
Читати "Смерть в океані"
Читати "Тихоокеанські оповіді"
smert_v_okeani_101013.djvu (7,5 MB)
Перший промінь засвітився
У віконечку у нас.
Мама встала, брат підвівся,
І мені вставати час.
Застилаю ліжко вміло,
Підбиваю подушки.
Узяла пахуче мило
І вмиваюсь залюбки.
Ну, а де це мій гребінчик?
Зараз кіску розчешу
І на самий її кінчик
Туго стрічку пов'яжу.
Мама бант в'язать навчила.
Маму дуже я люблю.
Мама ніжна, мама мила...
Я для неї все зроблю...
У номері: повість-фантазія Єгора Дипліна "Квітка для Настусі", детективна повість Альфреда Хічкока "Таємниця "Вогняного ока".
Віршована казка.
Лесик, Толя й два Володі
Сумували на колоді.
Лесик скаржився: «Хлоп'ята,
Страх як тяжко жить мені —
Слухай маму, слухай тата,
Умивайся день при дні.
Ох, і тяжко жить мені!..»
Віршики: "Осінь така мила...", "А я у гай ходила", "Гаї шумлять", "Хор лісових дзвіночків", "Ранок", "Йде весна".
Збірка оповідань: "Яблуко", "Заплутане діло", "Мої маленькі друзі", "Два листи", "Шовковиця".
Читанка © 2009
Дизайн Fish,
програмування Dobrovolsky