До книги входять оповідання про життя тварин: "Вініпезький вовк" та "Життя ведмедя-грізлі".
Унадився колись давним-давно один страшний змій десь у якусь слободу людей їсти та й поїв чисто всіх, зостався один тільки дід...
У номері: фотогра "Це я, люди!", оповідання "Цидулка", новела "Зоряна сюїта" та багато іншого.
Збірка віршиків: "Крілик", "Коник-стрибунець", "Павучок", "У зоопарку", "Ми козацького родку діти" та інші.
Збірка оповідань та віршиків на тему парці.
Читати "У труді зростаємо"
u_trudi_zrostayemo_251113.djvu (4,6 МВ)
Усе, про що я написав,— правда. Так колись жили ваші ровесники у Західній Україні. Пани не хотіли, щоб у школах Іванкам, Олексам та Марійкам відкривали очі на світ — на правду. Вони прагнули, щоб люди жили в темряві,— так їх легше було визискувати. Але бажання все знати, любов до науки та до рідного слова завжди були живі в народі і пробивалися крізь найсуворіші перепони.
Раз я взувся в чобітки,
Одягнувся в кожушинку,
Сам запрігся в саночки
І поїхав по ялинку.
Ледве я зрубати встиг,
Ледве став ялинку брати,
А на мене зайчик — плиг!
Став ялинку відбирати.
Я сюди, а він туди...
"Не віддам, — кричить, — нізащо!
Ти ялинку посади,
А тоді рубай, ледащо.
Не пущу, і не проси!
І цяцьками можна гратись.
Порубаете ліси —
Ніде буде і сховатись.
А у лісі скрізь вовки,
І ведмеді, і лисиці,
І ворони, і граки!
І розбійниці-синиці!"
Страшно стало... "Ой, пусти,
Не держи мене за поли!
Бідний зайчину, прости,—
Я не буду більш ніколи!"
Низьно-низьно я зігнувсь
І ще нижче скинув шапку..
Зайчин весело всміхнувсь
I подав сіреньку лапку.
Хвилююча розповідь про мужність і витримку моряка, який під час шторму пробув кілька годин у відкритому океані.
Я називаюся Буцик.
Це моя мама, а це мій тато.
Це моя сестра Фрузя.
і мій маленький брат Бомчик.
Ми завжди разом. Ми співаємо, а Фрузя грає на фортепіяні
Ми разом ковзаємося.
Ми разом таборуємо.
Часом до нас приходять тітка Горпина, дядько Пантелеймон і їхні діти, наші кузини, Мися й Марчик
Також приходять дід і баба
Часом я нечемний мами не слухаю, з Фрузею дрочуся...
Але я всіх їх дуже, дуже люблю!
Читанка © 2009
Дизайн Fish,
програмування Dobrovolsky