Книги 91 - 100 (всього знайдено 789)
Мураха з жалом
Послухайте, яку дивну історію нам вдалося узнати в густому темному лісі. В тому самому лісі, посеред якого є широка галявина з барвистими квітами і зеленою запашною травою...
Переглядів: 360
muraha_z_kynzhalom_200714.djvu (3,2 МВ) 
Мишеня і горобенятко
Були собі Мишеня та Горобенятко. Обидва сіренькі, обидва прудкі, обидва моторні. Завжди одне одному допомагали, раду радили.
Якось надумали друзі посіяти пшеницю. Знайшли насіння.
Мишеня писком землю зорало, Горобенятко ніжками її заборонувало. Та й засіяли вони поле пшеницею.
Гарна вродилася пшениця! Горобенятко цвірінькає, а Мишеня з радощів весь час лапки потирає.
Почали вони збирати врожай. Мишеня гострими зубками вижало пшеницю, а Горобенятко обмолотило її крильцями. Але ж і дружно попрацювали!
Зібрали вони врожай, заходилися його ділити на дві рівні купки. Ділили-ділили, але одне зернятко весь час було зайве.
Мишеня й каже:
— Моє зернятко! Коли я землю орало, носа собі обідрало.
— Авжеж!—настовбурчило пір'я Горобенятко.— Гадаєш, мені легко крилами пашню молотити? Досі отямитися не можу, всі крила собі пошарпало.
Сперечалися вони годину, сперечалися другу! Раптом Горобеня схопило зернятко та й полетіло собі. От яке!
І припало все зерно Мишеняті. Зажило воно тоді на славу. А Горобеня проковтнуло своє зернятко і лишилося ні в сих ні в тих. Цілісіньку зиму голодне прострибало.
А не крадь!
Переклад Вікторії Ніколенко.
Переглядів: 298
Вихорові подарунки
Жили собі дід та баба. Жили вони бідно-біднісінько, нічого в них не було, тільки й був кіш жита. От одного разу дід і питає:
— Бабуню, що нам робити з цим житом?
— Іди до млина, змели там жито — хліба напечемо, — каже баба...
Переглядів: 180
Казки
Непереливки довелося юнакові, коли він вирушив у далекі мандри. Попав він у рабство до мерзенного плюгавця, і той заходився з нього збиткуватися. Замучився юнак і вже не знав, що діяти. Аж тут зглянулися над ним добрі ворожбити — Об'їдайло, Обпивайло, Морозило — і прийшли на поміч. Як вони визволили юнака з біди, розповідає «Казка про Білого Арапа». Цю казку, а також інші, вміщені в цій книжці, написав класик молдавської та румунської літератури Іон Крянге. Переклад Івана Кушнірика.
Переглядів: 301
Казка
— Ось,— сказав Іванко, кладучи на стіл зошита, давай писати казку.
— Давай,— сказала Оленка, сідаючи на стілець.
Іванко взяв олівця і написав:
«Жив собі король...»
Переглядів: 240
Чарівні ягоди
В якомусь царстві, у якомусь государстві жив-був цар з царицею, і росла у них донька-красуня. Батько з матір'ю коло неї всією душею впадали і пильнували царівну дужче за око.
От якось прийшов у те місто чужоземний корабель. Збіглися люди на пристань. Хазяїн корабля, торговий гість, став показувати різні чудеса й дивинки, яких ніхто до того не бачив. Пробігла чутка про заморського купця по місту. Дійшла та чутка й до терема царівни. Закортіло царівні хоч одним оком глянути на заморські дива...
Переглядів: 214
Буслів дарунок
Був у бідної вдови син, звали його Міса тобто одинак. Коли Міса підріс, найнявся він пасти буйволів, до сусіди багатія. Восени одержав Міса за свою роботу три бенголи і віддав їх матері. Мати й каже:
— Візьми бенгол та купи на базарі міру рису.
Пішов Міса на базар. Іде він дорогою, аж бачить...
Переглядів: 177
Страшні гості
Жив собі хлопчик Гульк. Так називали його батьки, бо він до того швидко й тихенько вмів зникати з очей, що годі було його й шукати. Це був, мабуть, найспритніший малюк у світі. Часом шукають його, шукають, а він гулькне кудись — і нема. Мати, було, аж хрипне, його кличучи, а він, наче нічого не сталося, — гульк! — з-під стола вилазить. Ось через те всі й звали його Гульком.
Переглядів: 219
Хлопчик Ірл Лам
Жив колись у Кореї хлопчик на ім'я Ірл Лам. Батьки його померли, і він найнявся до поміщика Лі. Ірл Лам пас корови, носив воду, рубав дрова і товк рис. За це поміщик Лі тільки годував його...
Коментарів: 2. Переглядів: 162