Книги 51 - 60 (всього знайдено 437)
Ми з татом і Омелько
Кого б ви не не знає, відколи росте понад Россю ота стара верба. Є у старої верби таємниця. А знають цю таємницю лише... Рак та Линок.
Багато захоплюючих пригод трапляється в цих з лісовими і підводними мешканцями. Про них вам цікаво буде довідатись.
Коментарів: 1. Переглядів: 426
Заяче озеро
«Ото життя! Цілісінький день у небі гуляють. І коли вони харч добувають? — дивлячись на ластівок, заздрив горобчик Сіряк. — Не хочу я горобцем бути. Полечу у небо, ластівкою стану».
Про те, чим скінчилися намагання Сіряка жити не працюючи, красиво і весело, дізнаються маленькі читачі з однієї казки.
З пригодами хороброї зайчихи, з ввічливою Надійкою, слухняною Людою, трударем Льонькою і ще багатьма хлопчиками і дівчатками вони познайомляться у інших казках і оповіданнях.
Переглядів: 1573
Кленові листки
Постіль застелена полотном, коло стола на задній і передній лаві засіли куми, на краю печі рядком діти. Вони поспускали рукави, як стадо перепелиць, що спочивають, але все готові летіти. Куми зате сиділи, як вкопані, лишень руками досягали хліб або порцію горівки, але і руки найрадше не рухалися б, лишень спочивали б, зігнені в кулак на колінах. Нерадо вони брали хліб і порцію. Каганець блимав на припічку й потворив з кумів великі чорні тіні і кинув їх на стелю...
Митькозавр із Юрківки
Повісті та оповідання українського письменника про веселі й таємничі пригоди школярів. Дружба і почуття гумору допомагають героям книжки знайти вихід із будь-якого становища.
Переглядів: 1978
Фартушок
Маленькі герої оповідань Володимира Пазушка — це наші юні сучасники, наше наймолодше покоління. Вони зовсім ще малята. Дехто з них навіть і до школи не ходить.
Різні за віком і характером весела вигадниця Наташа («Фартушок»), працелюбний Тарасик («Як Тарасик зробив літо») і допитлива Гафійка («Колодязь»), клопітлива Оксана («Куряча розмазня») і інші юні герої оповідань, але всі вони мріють бути такими, як їх батьки, прагнуть у всьому наслідувати їх приклад.
Переглядів: 201
У нас в Кібертонії
Автор цієї книжки, Леонід Олександрович Сапожников, народився 1937 року в Києві. Закінчив механіко-математичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка і працює в одному з науково-дослідних інститутів столиці України.
Фах автора, можна сказати, визначив жанр, у якому він пише,— це науково-художня література. За кілька останніх років у видавництві «Веселка» вийшли друком його книжки: «Розповіді про кібернетику» «Терра інкогніта», «Курс — полюс».
Книжка, яку ти тримаєш у руках, наш юний читачу,— дебют Леоніда Сапожникова як письменника-фантаста. Сподіваємося, що тобі сподобаються цікаві знахідки автора, і не раз м'який гумор Леоніда Сапожникова викличе твою доброзичливу усмішку.
Переглядів: 231
Примулка
Оповідання про школярів "Михасів борщ", "Бабусина пляма", "Як зникли чорнильниці" та інші.
Переглядів: 289
Вишиванка
ВИПАВ ЗУБЧИК
Коли Дмитрик їв яблуко, в нього випав зубчик. Не болів, тільки хитався, і випав, як маленький камінчик. Дмитрик затис його в жменьці, підійшов до дзеркала, роззявив рота і, побачивши щербину, сказав бабусі:
— Я вже беззубий.
— Не беззубий, а щербатий,— поправила бабуся.— Але не журися, новий виросте, а цей закинь на горище і прокажи: «Мишко, мишко, візьми собі кістяний зубчик, а мені дай залізний!»
«Не хочу залізного,— подумав Дмитрик,— нехай виросте такий, як був».
З таких коротеньких оповідок і складається книжка.
Переглядів: 387
