Книги 41 - 50 (всього знайдено 313)
Чарівне горнятко
Читачеві дарують свої скарби казкарі Івано-Франківщини. Їх мудре слово навчає добру, чесності, хоробрості. Багаті на фантазію, казки відкривають захоплюючий світ і дітям, і дорослим.
Коментарів: 2. Переглядів: 927
charivne_gornyatko_050814.djvu (3 МВ) 
Мишеня і горобенятко
Були собі Мишеня та Горобенятко. Обидва сіренькі, обидва прудкі, обидва моторні. Завжди одне одному допомагали, раду радили.
Якось надумали друзі посіяти пшеницю. Знайшли насіння.
Мишеня писком землю зорало, Горобенятко ніжками її заборонувало. Та й засіяли вони поле пшеницею.
Гарна вродилася пшениця! Горобенятко цвірінькає, а Мишеня з радощів весь час лапки потирає.
Почали вони збирати врожай. Мишеня гострими зубками вижало пшеницю, а Горобенятко обмолотило її крильцями. Але ж і дружно попрацювали!
Зібрали вони врожай, заходилися його ділити на дві рівні купки. Ділили-ділили, але одне зернятко весь час було зайве.
Мишеня й каже:
— Моє зернятко! Коли я землю орало, носа собі обідрало.
— Авжеж!—настовбурчило пір'я Горобенятко.— Гадаєш, мені легко крилами пашню молотити? Досі отямитися не можу, всі крила собі пошарпало.
Сперечалися вони годину, сперечалися другу! Раптом Горобеня схопило зернятко та й полетіло собі. От яке!
І припало все зерно Мишеняті. Зажило воно тоді на славу. А Горобеня проковтнуло своє зернятко і лишилося ні в сих ні в тих. Цілісіньку зиму голодне прострибало.
А не крадь!
Переклад Вікторії Ніколенко.
Переглядів: 296
Вихорові подарунки
Жили собі дід та баба. Жили вони бідно-біднісінько, нічого в них не було, тільки й був кіш жита. От одного разу дід і питає:
— Бабуню, що нам робити з цим житом?
— Іди до млина, змели там жито — хліба напечемо, — каже баба...
Переглядів: 179
Чарівні ягоди
В якомусь царстві, у якомусь государстві жив-був цар з царицею, і росла у них донька-красуня. Батько з матір'ю коло неї всією душею впадали і пильнували царівну дужче за око.
От якось прийшов у те місто чужоземний корабель. Збіглися люди на пристань. Хазяїн корабля, торговий гість, став показувати різні чудеса й дивинки, яких ніхто до того не бачив. Пробігла чутка про заморського купця по місту. Дійшла та чутка й до терема царівни. Закортіло царівні хоч одним оком глянути на заморські дива...
Переглядів: 213
Буслів дарунок
Був у бідної вдови син, звали його Міса тобто одинак. Коли Міса підріс, найнявся він пасти буйволів, до сусіди багатія. Восени одержав Міса за свою роботу три бенголи і віддав їх матері. Мати й каже:
— Візьми бенгол та купи на базарі міру рису.
Пішов Міса на базар. Іде він дорогою, аж бачить...
Переглядів: 174
Хлопчик Ірл Лам
Жив колись у Кореї хлопчик на ім'я Ірл Лам. Батьки його померли, і він найнявся до поміщика Лі. Ірл Лам пас корови, носив воду, рубав дрова і товк рис. За це поміщик Лі тільки годував його...
Коментарів: 2. Переглядів: 161
Сестриця Оленочка і братік Іваночко
Були собі чоловік та жінка, і було в них двоє діточок дочка Оленочка і синок Іваночко. Жили вони мирно та дружно. Та раптом прийшла біда неминуча занедужала рідна матінка і померла. Батько потужив-поплакав та й оженився на другій. А у мачухи була й своя дочка. Погано стало жити сестриці Оленочці та братіку Іваночкові. Мачуха дочці пирога, а Оленочці штовхана, мачуха дочці молока, а Іваночкові холодної водиці. Цілий день мачушина дочка в садку на перині байдикує, яблука гризе, а Оленочка від зорі до зорі за роботою спину гне....
Переглядів: 240
Куклухай
Росло у полі дерево, було у дереві дупло, у дуплі— гніздо, а в гнізді троє пташенят та їхня маги — Куклухай...
Переглядів: 169
Жовтий лелека
Кажуть, що жив собі колись у Китаї бідний студент. Звали його Мі. Жив він у таких злиднях, що навіть за чашку чаю йому нічим було заплатити. Мі, напевне, помер би з голоду, якби не хазяїн одної чайної. Жаліючи бідняка, він давав їсти й пити студентові Мі безплатно...
Переглядів: 276