Книги 41 - 50 (всього знайдено 616)
Федорине горе
Віршована казка про нечупару Федору. Переклад Івана Неходи.
Коментарів: 1. Переглядів: 1149
Три казки
Казки "Про дванадцять місяців", "Про сонце, місяць, вітер, про красну Уляну та про двох чарівних коней", "Про Юру та його братів". Переклад з чеської С.Пархомовської.
Переглядів: 427
Слон Трубальський
Вірш про забудькуватого слона. Переклад з польської Марії Пригари.
Переглядів: 325
Троє поросят
Були собі на світі троє поросят. Троє братів. Всі однакові на зріст, кругленькі, рожеві, з однаковими веселими хвостиками.
Навіть імення в них були схожі. Звали поросят: Ніф-Ніф, Нуф-Нуф і Наф-Наф...
Коментарів: 2. Переглядів: 1960
Мишеня і горобенятко
Були собі Мишеня та Горобенятко. Обидва сіренькі, обидва прудкі, обидва моторні. Завжди одне одному допомагали, раду радили.
Якось надумали друзі посіяти пшеницю. Знайшли насіння.
Мишеня писком землю зорало, Горобенятко ніжками її заборонувало. Та й засіяли вони поле пшеницею.
Гарна вродилася пшениця! Горобенятко цвірінькає, а Мишеня з радощів весь час лапки потирає.
Почали вони збирати врожай. Мишеня гострими зубками вижало пшеницю, а Горобенятко обмолотило її крильцями. Але ж і дружно попрацювали!
Зібрали вони врожай, заходилися його ділити на дві рівні купки. Ділили-ділили, але одне зернятко весь час було зайве.
Мишеня й каже:
— Моє зернятко! Коли я землю орало, носа собі обідрало.
— Авжеж!—настовбурчило пір'я Горобенятко.— Гадаєш, мені легко крилами пашню молотити? Досі отямитися не можу, всі крила собі пошарпало.
Сперечалися вони годину, сперечалися другу! Раптом Горобеня схопило зернятко та й полетіло собі. От яке!
І припало все зерно Мишеняті. Зажило воно тоді на славу. А Горобеня проковтнуло своє зернятко і лишилося ні в сих ні в тих. Цілісіньку зиму голодне прострибало.
А не крадь!
Переклад Вікторії Ніколенко.
Переглядів: 281
Качка-дивачка
З цієї веселої збірочки, любі діти, ви дізнаєтесь про багато цікавих і незвичайних речей: чому качка-дивачка обернулась на зайця; чому тюлень плаває в морі; чому їжак колючий, а равлик має черепашку; розповість вона й про боягуза-цапка, який злякався хустки, і про дурника-цуцика, і про брехливу сороку-скрекотуху...
Переглядів: 574
Абхазькі народні казки
Казки "Козеня, ягня і теля", "Ведмідь і лисиця", "Злагода", "Суддя та донька бідняка", "Жадібний мулла", "Мутикуватий і шилом рибу зловить", "Боягуз", "Відплата жорстокому Нахарбею", "Кмітлива невістка". З абхазької переклав Євген Іщенко.
Переглядів: 400
Вихорові подарунки
Жили собі дід та баба. Жили вони бідно-біднісінько, нічого в них не було, тільки й був кіш жита. От одного разу дід і питає:
— Бабуню, що нам робити з цим житом?
— Іди до млина, змели там жито — хліба напечемо, — каже баба...
Переглядів: 175
Казки
Непереливки довелося юнакові, коли він вирушив у далекі мандри. Попав він у рабство до мерзенного плюгавця, і той заходився з нього збиткуватися. Замучився юнак і вже не знав, що діяти. Аж тут зглянулися над ним добрі ворожбити — Об'їдайло, Обпивайло, Морозило — і прийшли на поміч. Як вони визволили юнака з біди, розповідає «Казка про Білого Арапа». Цю казку, а також інші, вміщені в цій книжці, написав класик молдавської та румунської літератури Іон Крянге. Переклад Івана Кушнірика.
Переглядів: 288