Книги 11 - 20 (всього знайдено 147)
Азербайджанські народні казки
Казки, зібрані в цій книжці, народилися на берегах Каспію, в країні вогнів, як називають ще Азербайджан.
З давніх-давен азербайджанський народ, як і всі народи світу, творив казку, що виховувала в людей повагу до добра й справедливості, прищеплювала любов до праці, зневагу до ледарів, брехунів і особливо до тих, хто намагався розбагатіти за рахунок чужої праці.
І хоч азербайджанський народ жив у злиднях і не-статках, він не занепадав духом і вірив у своє майбутнє. Хоч би як пригнічували його шахи, хани, беї і мулли, він не втрачав надії на краще життя. Люди завжди вірили, що як не вони, то хоч їхні нащадки житимуть у щасті й радості. У казках народ створив своїх- улюблених героїв і наділив їх кращими рисами характеру: вони чесні, працьовиті, хоробрі і завжди перемагають шаха, дива, дракона, усіх тих, хто пригнічував людей.
Казки свої азербайджанці люблять і бережуть, бо в них не тільки відображення тяжкого минулого, а й мудрість народна. Казка вчить тому, що цінують і будуть цінувати люди: скромності, щирості, сміливості, відданості, любові до матері й рідної землі.
Переглядів: 870
Читати "Азербайджанські народні казки" 
В'єтнамські народні казки
Збірку складають вибрані казки в'єтнамського народу, що відзначаються щедрою фантазією, оригінальним сюжетом, цікавим місцевим колоритом: «Витівки зайця-лукавця», «Голова велика — та нерозумна, а мала — та кмітлива», «Заєць і тигр», «Заєць, курка й тигр», «Зіонг одружується з Сонцем», «Слонова Кістка», «Рок і Сет», «Золотий скарб сонця», «Дружина-пташка».
Переглядів: 489
Ріккі-Тіккі-Таві
Казки "Ріккі-Тіккі-Таві" про мангуста, ловця змій, "Слоненя", про те, звідки в слонів узявся хобот та "Білий тюлень", який по роках виснажливих пошуків знаходить-таки берег, де його братів-тюленів більше не вбиватимуть люди
Переглядів: 655
Еліксир життя
Збірка фантастичних оповідань, серед яких "Тринадцятий варіант", "Вулиця червоних троянд", "Сакура" та інші.
Переглядів: 279
Останній рейс "Сінтоку-Мару"
До книжки увійшли пригодницька повіть за два оповідання про відвідання автором Курильських островів.
Переглядів: 167
Смерть в океані
Нова пригодницька повість «Смерть в океані» Леоніда Тендюка, колишнього матроса «Витязя», розповідає про злочин мілітаристів на віддалених архіпелагах, про те, як жертвами випробування термоядерної зброї на Бікіні та інших атолах Мікронезії стали ні в чому не винні остров'яни і ті, хто, перебуваючи в плаванні, потрапив під радіоактивний попіл.
«Тихоокеанські оповіді» — про нелегку долю наших земляків українців, на далеких меридіанах.
Переглядів: 182
У підводних печерах
Науково-дослідне судно заходить у бухту. Ученим належить розгадати таємницю загибелі аквалангістів, що раніше провадили тут обстеження, та масового загину риби. З судна спускають батискаф... Про те, як було розгадано таємницю бухти, розповідається в гостросюжетній повісті «У підводних печерах». У збірнику також вміщено фантастичні оповідання: «Ціна золота», «Таємниця професора Кондайга», «Море вирує в нас», «Пірат».
Коментарів: 2. Переглядів: 205
У нас в Кібертонії
Автор цієї книжки, Леонід Олександрович Сапожников, народився 1937 року в Києві. Закінчив механіко-математичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка і працює в одному з науково-дослідних інститутів столиці України.
Фах автора, можна сказати, визначив жанр, у якому він пише,— це науково-художня література. За кілька останніх років у видавництві «Веселка» вийшли друком його книжки: «Розповіді про кібернетику» «Терра інкогніта», «Курс — полюс».
Книжка, яку ти тримаєш у руках, наш юний читачу,— дебют Леоніда Сапожникова як письменника-фантаста. Сподіваємося, що тобі сподобаються цікаві знахідки автора, і не раз м'який гумор Леоніда Сапожникова викличе твою доброзичливу усмішку.
Переглядів: 232
Як гуси з'їли свитку
Яка то радість — весняний льодохід! Та героєві цього оповідання не пощастило. Одне — що провалився у воду, а друге — що став посміховиськом для всієї школи. А з того, що було потім, уже все село сміялося.
Переглядів: 532
Подорож на вогняну землю
Кого весною не тягне у далекі краї? Вирішили помандрувати з рідного села і Федько з Ониськом. Курс вони взяли через Африку прямісінько на Вогняну Землю. І, можливо, таки досягли б хлопці своєї мети, якби не підвів їх рябий колгоспний кінь.
Переглядів: 184